Езотеризм у контексті сучасної культури (відео)

Politosophia

На офіційному каналі групи «Politosophia» на «YouTube» опубліковано повний відео-ряд доповідей Максима Борозенця, Максима Козменка та Святослава Вишинського в рамках круглого столу «Езотеризм у контексті сучасної культури», котрий проходив на філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 13 серпня 2010 р. Фрагменти виступів також доступні на веб-сайті Інтернет-каналу ВТемі.ком.

Доповідь «Эзотеризм в контексте современной культуры» голови культурно-історичного товариства «Nordsolen» (Копенгаген) Максима Борозенця:

Доповідь «Езотеризм у контексті сучасної культури» асистента кафедри філософії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Максима Козменка:

Доповідь «Езотеризм у контексті сучасної культури» аспіранта Інституту філософії ім. Г. Сковороди Національної академії наук України (Київ) Святослава Вишинського:

10 коментарів

Але ж згідно з Мірча Еліаде початком профанації сакрального є якраз вторгнення сакрального в людську історію, яке зародилось в юдейському дискурсі Старого Завіту і продовжилось в християнстві. Феномен крипторелігійності пов'язаний саме з конкретним людським досвідом. Проекція сакрального на таку абстракцію як історичний процес (його можна мислити як зміна парадигм «традиція-модернізм-постмодернізм», можна мислити як марксистську п'ятичленку, можна взагалі ніяк не мислити)має, на пій погляд той же ефект — редукція метафізики до наративних побудов. Тим самим подібні схеми стають по суті беззахисними перед постструктуралістською критикою.

У такій перспективі наративні побудови, якщо ми будемо їх так називати, і є виявом не тільки історичного (людського), але й сакрального: профанне виступає напередвизначеним і необхідним поворотом у логіці циклічного часу. Редукцію метафізики до наративних структур свідомо чи несвідомо здійснив сам Рене Генон, представивши сферу духовного, яке раніше було конкретним (конкретна релігія, міфологія, пантеони, ритуали) для кожної домодернової людини — як абстрактну Традицію. Осмислення Традиції традиціоналістами і було нічим іншим, як осмисленням її як парадигми, а не конкретизованої релігійної метафізики, і саме в цьому своєрідна паралель між традиціоналізмом та академічними теоріями XX ст. Особистий релігійний досвід Рене Генона та його послідовників тільки доводить, що їхнє «вписування» в яку-небудь релігійну традицію (найчастіше іслам) було формальністю, яка не заважала їм мислити і висловлюватись у дусі хоч і строго структурованого, але космополітизму в сфері духу. Вибір же на користь того чи ін. метанаративу (Традиція, Сучасність, пост-Сучасність) таким чином виступає вольовим і, в деякому розумінні, ірраціональним актом, позаяк ніяка раціональна аргументація в такій площині не працює.

Щодо Мірчі Еліаде: в даному випадку слід розрізняти два типи сакральності — моністичну (міфологічну, маніфестаціоністську) та монотеїстичну (релігійну, креаціоністську). В першому типі сакральне постійно присутнє в усій безпосередньості, однак фактично немає історії як такої — час згорнутий у цикл, сакральністю наділена вся реальність. Монотеїстична ж парадигма радикально розводить сакральне та профанне, абсолютне та обумовлене — час вирівнюється в лінію, сакральність пов'язується тільки з Богом Одкровення, розпочинається сакральна історія. Однак ця історія сакральна в новій якості, оскільки новою є як сама данність історії як лінійності, так і сакральний Суб'єкт, що надає їй зміст і спрямованість. «Вторгнення» сакрального в людську історію ми бачимо ще в "Іліаді" Гомера, тому без розрізнення типів сакральності схеми не матимуть жодної пояснювальної сили — як і не матимуть достатньої описової.

o shi… Но ведь религиозное не равно креационистическому. В дзен та «связь всего», которая есть сутью монистики, настолько выпячена наружу, что странно видеть людей, желающих другой религии. Это например. Можно, конечно, говорить о том, что дзен — не религия, но именно «религию» и «религиозность» муссировал прекрасный авантюрист Ошо, хотя не будучи представителем дзен, но точно описывающим дзен человеком.

«Релігійне» вказує не стільки на «креаціоністське», скільки на дуалістичне, і в цьому сенсі як про релігію можна говорити про зороастризм тощо. Однак у цілому це один і той же світоглядовий комплекс: відмінність людини і Бога в релігії абсолютизує букву Закону, на відміну від традиційних духовних систем, більше зорієнтованих на міфологічне і «практичне» осягнення істини. На цьому грунті прийнято розрізняти (з різними акцентами) релігійні та нерелігійні прояви духовності. Сучасний New Age може називатись як завгодно — переймаючи властиво західну термінологію, він тільки підтверджує себе як черговий синкретичний «новодел».

коментар було видалено

Окремим відео опубліковано коментар до доповіді Максима Борозенця (російською мовою):

коментар було видалено

В якості архіву розміщено репортаж телеканалу «Чернівці» про круглий стіл «Езотеризм у контексті сучасної культури» з коментарями учасників:

Все цікаво. Багато чого з опублікованого тут я не знаю. Трохи складно, інколи, розуміти деякі філософські терміни, але все одно дуже цікаво.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте